Передмова:
Ця публікація призначена для аудиторських фірм, які включені до розділу Реєстру «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» та не включені до розділу Реєстру «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес», і стосується лише одного з аспектів прийняття завдання з обов’язкового аудиту підприємств – емітентів цінних паперів.
Потрібно знати:
Відомо, що Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (Закон 2258-VIII) право виконувати обов’язковий аудит фінансової звітності надається лише тим суб’єктам аудиторської діяльності, які внесені до відповідних розділів Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, що ведеться Аудиторською палатою України, а саме: розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності» та розділу «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес».
Термін підприємства, що становлять суспільний інтерес, визначено іншим законом – Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон 996-XIV). До таких підприємств віднесено підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств.
Корисно знати, що допуск до торгівлі – сукупність процедур щодо внесення цінних паперів до біржового списку або внесення інших фінансових інструментів до біржового списку фінансових інструментів, а припинення торгівлі – процедура виключення цінного папера із біржового списку або виключення іншого фінансового інструмента із біржового списку фінансових інструментів.
Біржовий список — документ фондової біржі, який містить інформацію щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, які в конкретний момент часу на відповідну дату допущені до торгівлі на фондовій біржі за категорією лістингових цінних паперів або за категорією позалістингових цінних паперів та інших фінансових інструментів.
Біржовий реєстр — складова біржового списку, що містить інформацію щодо лістингових цінних паперів.
Допуск цінних паперів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку та біржового реєстру (допуск цінних паперів до торгів на фондовій біржі у частині включення до біржового реєстру) або без внесення до біржового реєстру. Допуск інших фінансових інструментів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку фінансових інструментів. Біржовий список та біржовий список фінансових інструментів (у разі його наявності) повинні бути оприлюднені фондовою біржою у вільному доступі у цілодобовому режимі на власному веб-сайті за кожен торговельний день та перебувати на такому веб-сайті протягом трьох років з дати їх оприлюднення.
Допуск до торгівлі без внесення до біржового реєстру може здійснюватися за ініціативою емітента, члена фондової біржі, фондової біржі, компанії з управління активами (щодо цінних паперів інститутів спільного інвестування, які містяться в управлінні компанії з управління активами), іншої особи, у тому числі державного органу, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством.
Все це визначено Положенням про функціонування фондових бірж, затвердженим Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 22.11.2012 № 1688.
Приймаючи завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємства – емітента цінних паперів особи, відповідальні за прийняття клієнтів та завдань в аудиторській фірми, яку включено до розділу ІІІ Реєстру (та не включено до розділу ІV), повинні впевнитись, що потенційний або існуючий клієнт не є підприємством, що становить суспільний інтерес, що виключає можливість прийняття завдання з обовязкового аудиту фінансової звітності такого клієнта через невідповідніст аудиторської фірми критеріям, встановленим для суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.
Отримання такої впевненості полягає не лише у запиті потенційного/існуючого клієнта, а також в аналізі інформації з інших джерел та підтвердженні інформації, наданої клієнтом. Кожен тип цінного паперу має свій унікальний код. За цім кодом дуже просто виконати пошук у мережі Інтернет та знайти посилання, за якими визначити чи допущені цінні папери до біржових торгів.
Перевірити, чи допущені цінні папери конкретного емітента до торгів на фондових біржах, можливо шляхом огляду біржових списків (реєстрів) на веб-сайтах відповідних бірж. Крім того, на веб-сайті НКЦПФР також е Перелік емітентів, яким зупинені торги на будь-якій фондовій біржі та Реєстр емітентів, торгівля цінними паперами яких заборонена.
Доцільно, щоб внутрішні положення щодо процедур прийняття клієнтів і завдань повинні передбачати стандартну перевірку цінних паперів клієнта-емітента на наявність чи відсутність допуску до торгів на фондових біржах.
Наслідки:
Порядок призначення та відсторонення суб’єкта аудиторської діяльності від надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності визначено статтею 29 Закону 2258- VIII. Особливості проведення обов’язкового аудиту та аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес, встановлені розділом VI цього Закону. Недотримання цих вимог може мати негативні наслідки як для замовника так і для виконавця договору, зокрема, визнання нечинним аудиторського звіту щодо фінансової звітності, застосування дисциплінарних заходів до аудитора та аудиторської фірми, виключення з Реєстру, притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідальність:
Законом 2258-VIII передбачена професійна відповідальність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності та застосування дисциплінарних заходів. Підставою для притягнення аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності до професійної відповідальності є вчинення ними професійного проступку. Професійним проступком аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності є: невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; недотримання вимог незалежності суб’єкта аудиторської діяльності; порушення міжнародних стандартів аудиту; ухилення суб’єктів аудиторської діяльності від проведення перевірки з контролю якості та/або невиконання рекомендацій, наданих за результатами проведення перевірок з контролю якості; порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання відомостей про аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності для оприлюднення у Реєстрі; порушення інших обов’язків, визначених цим Законом.
За вчинення професійного проступку до аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності може застосовуватися одне з таких стягнень:
– попередження, що вимагає від аудитора та суб’єкта аудиторської діяльності, відповідального за порушення, припинення неприйнятної поведінки або усунення порушення та утримання від будь-яких подібних повторних дій;
– зупинення права на надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, на строк від одного місяця до трьох років;
– офіційна заява Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України про невідповідність аудиторського звіту вимогам Закону;
– накладення штрафу на аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності;
– виключення аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру.
На суб’єкта аудиторської діяльності накладається штраф у розмірі до 30 відсотків суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг у разі укладення договору без належного забезпечення виконання вимог та обмежень, встановлених пунктом 4 частини першої статті 23, статтями 26, 27 та статтею 30 цього Закону; до 10 відсотків суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг у разі надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності суб’єкта аудиторської діяльності перед третіми особами, який провадить обов’язковий аудит.
Пункт 4 частини першої статті 23 стосується кваліфікаційного рівня аудиторів і персоналу, який залучається до надання послуг відповідно до міжнародних стандартів аудиту. Стаття 26 стосується винагороди за послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Стаття 27 стосується обмежень щодо надання послуг клієнтам з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес. Стаття 30 стосується тривалість завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.
Виключення аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру здійснюється за рішенням Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в випадках, передбачених Порядком ведення Реєстру та цим Законом.
Розділ VІ Порядку ведення Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 19 вересня 2018 року № 766, серед підстав для виключення аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру наводить, зокрема, рішення Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про виключення аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності з Реєстру, прийняте у разі:
– невідповідності правового статусу юридичної особи вимогам статті 5 Закону;
– наявності непогашеної чи незнятої в установленому порядку судимості або у разі накладання протягом останнього року адміністративного стягнення за вчинення корупційних правопорушень;
– втрати аудиторською фірмою доброї репутації. Аудиторська фірма не може вважатися такою, що має добру репутацію, якщо протягом двох років поспіль до аудиторської фірми застосовувалося більше трьох разів стягнення у вигляді попередження або зупинення права на надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності або обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;
– встановлення факту суттєвого порушення вимог Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання відомостей про аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності для оприлюднення у Реєстрі. Суттєвим порушенням вважається умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації, яка підлягає оприлюдненню у Реєстрі відповідно до вимог Закону, що призвело до введення в оману замовника аудиторських послуг та/або інших осіб щодо відповідності аудитора чи суб’єкта аудиторської діяльності вимогам для проведення обов’язкового аудиту або обов’язкового аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес;
– притягнення аудитора або суб’єкта аудиторської діяльності до професійної відповідальності за вчинення професійного проступку і застосування до нього стягнення у вигляді виключення з Реєстру за результатами розгляду дисциплінарної справи.