Опять о финансовом мониторинге или чего ждать аудиторским фирмам в случае принятия проекта закона 9417 от 19.12.2018 года

Опять о финансовом мониторинге или чего ждать аудиторским фирмам в случае принятия проекта закона 9417 от 19.12.2018 года

Чинний закон 1702 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначає аудиторів та аудиторські фірми як спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу.  Відповідно до статті 8 цього закону виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується аудиторами, аудиторськими фірмами у разі, якщо вони задіяні у фінансовій операції для свого клієнта щодо купівлі-продажу нерухомості; управління активами клієнта; управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними; утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності (включаючи аудит) чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб (корпоративних прав).

На підставі цього Міністерство фінансів України, яке здійснює державне регулювання та нагляд над аудиторською діяльністю, вважає, що будь-яка аудиторська фірма, якщо вона надає аудиторські чи бухгалтерські послуги, повинна встати на облік у Державній службі фінансового моніторингу (далі – ДСФМ),  призначити відповідальну особу та здійснювати моніторинг не лише окремих операцій, визначених статтею 8, а також забезпечувати виявлення фінансових операцій між замовником аудиторської або бухгалтерської послуги і його контрагентами та проводити їх реєстрацію і повідомляти ДСФМ, якщо у суб’єкта виникають підозри, які ґрунтуються на ознаках, визначених статтею 16 Закону.

В Реєстрі аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності за даними АПУ близько 900 аудиторських фірм. Скільки з них перебуває на обліку в ДСФМ – не відомо, але явно – не більшість, а меншість.  Проте Міністерство фінансів активно здійснює перевірки не лише аудиторських фірм, які перебувають на обліку в ДСФМ, а також тих, що не встали на облік, але перебувають у Реєстрі. За результатами перевірки Минфін застосовує фінансові санкції, передбачені статтею 24 закону 1702, при цьому у більшості випадків у максимальному розмірі, що зараз становить 34000 грн. (при першому застосуванні), а також складає протокол про адміністративне правопорушення згідно з КоАП.

Як показує огляд судової практики аудиторські фірми не оскаржують рішення Мінфіну за результатами перевірок, навіть якщо не згодні з висновками або розміром накладеного штрафу. Це  значно погіршує перспективи аудиторських фірм, які з різних міркувань не вважають за необхідне вставати на облік в ДСФМ, розробляти відповідні внутрішні положення та документи, виконувати обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу. За таких обставин всіх неминуче очікує штраф без врахування змісту правопорушення, обставин та особливостей аудиторської діяльності.

Між тим законодавці працюють над удосконаленням закону з метою досягнення відповідності вимогам ЄС. З грудня 2018 року на розгляді Верховної Ради перебуває Проект Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення №9417 від 19.12.2018 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65240). 25.04.2019 його розгляд було відкладено до 16.05.2019. Інформації про результати розгляду зараз не має.

Законопроект 9417 передбачає викладення Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у новій редакції, яка містить ряд кардинальних змін щодо обов’язків аудиторів та аудиторських фірм у системі фінансового моніторингу. Так, пп. 7 п. 2 статті 6 проекту передбачено, що до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу відносяться зокрема:

– аудитори, суб’єкти аудиторської діяльності;

– бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин);

– суб’єкти господарювання, що надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин);

– суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги у рамках трудових правовідносин);

– особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин).

Таким чином проект охоплює більш широкий спектр послуг, які надаються аудиторськими фірмами.

Стаття 10 проекту, Особливості діяльності спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, передбачає, що виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується аудиторами, суб’єктами аудиторської діяльності, бухгалтерами, суб’єктами господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин), суб’єктами господарювання, що надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин), особами, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин), при здійсненні ними будь-якої господарської (професійної) діяльності.

Пропоноване формулювання щодо будь-якої господарської (професійної) діяльності створює певну невизначеність, яка призведе до нових ризиків.

Чинний закон 1702 (ч.5 статті 8) дозволяє аудиторам, аудиторськім фірмам, суб’єктам господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, не повідомляти спеціально уповноваженому органу про свої підозри у разі, коли відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх професійної таємниці, або має привілей на збереження службової таємниці, а також у випадках, коли вони виконують свої обов’язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.

Проекту 9417 зберігає привілей на збереження службової таємниці лише для нотаріусів, адвокатів та юристів. Частина 3 статті 10 проекту визначає: Нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноваженому органу про свої підозри під час надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Таким чином, принцип конфіденційності та професійної таємниці аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності не поширюється на питання, пов’язані з запобіганням та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

Проект передбачає розширення та підвищення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Закон 1702 Проект 9417
Порушення санкція Порушення санкція
за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації, вивчення клієнтів (осіб) у випадках, передбачених законодавством

(для СПФМ, які не є юридичними особами)

до 500 НМДГ

(до 100 НМДГ)

за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, до 20 000 НМДГ
немає за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції до 50 000 НМДГ
за порушення вимог щодо здійснення переказів, передбачених статтею 14 цього Закону до 10 000 НМДГ
за порушення порядку замороження / розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій до 100 000 НМДГ
за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

(для СФПМ, які не є юридичними особами)

до 800 НМДГ

(до 100 НМДГ)

за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу до 50 000 НМДГ
за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів (у тому числі електронних), записів, даних, інформації, у випадках, передбачених цим Законом, в тому числі, у разі їх втрати, або знищення до 20 000 НМДГ
за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством

(для СПФМ, які не є юридичними особами)

до 2000 НМДГ

(до 200 НМДГ)

за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством до 50 000 НМДГ
за порушення порядку зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій)

(для СПФМ, які не є юридичними особами)

до 2000 НМДГ

(до 200 НМДГ)

за неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі написані в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для виконання ним функцій з державного регулювання і нагляду відповідно до цього Закону, або втрату документів (у тому числі інформації про рахунки або активи)

(для СПФМ, які не є юридичними особами)

до 2000 НМДГ

(до 200 НМДГ)

за перешкоджання суб’єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, в тому числі недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі написані в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону до 50 000 НМДГ
за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття, за результатами перевірки, заходів з усунення виявлених недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу до 100 000 НМДГ
за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії до 20 000 НМДГ
за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії 20 000 НМДГ
за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття за результатами перевірок заходів з усунення виявлених недоліків у організації та проведенні первинного фінансового моніторингу

до

10 000 000 НМДГ

за порушення обов’язків, визначених цим Законом та/або нормативно-правовими актами у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення крім зазначених у попередніх пунктах

(для СПФМ, які не є юридичними особами)

до 300 НМДГ

(до 100 НМДГ)

за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до 10 000 НМДГ

 

Обов’язок виконання функцій СПФМ матиме вплив на обсяг аудиторських процедур. Заслуговує на увагу стаття 7 проекту 9417, яка передбачає застосування ризик-орієнтованого підходу, який має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу.  Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється у порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу (читай Мінфін). Критерії ризиків визначаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії (для нас Мінфін).

Враховуючи негативний досвід взаємодії з  Мінфіном під час проведення перевірок аудиторських фірм з питань фінансового моніторингу професійній спільноті заздалегідь потрібно проводити роз’яснювальну роботу  та формувати спільні підходи до врахування специфіки аудиторської діяльності при розробці критеріїв ризиків на нормативному рівні.

Прийняття цього законопроекту стане ще одним поштовхом для зменшення кількості суб’єктів аудиторської діяльності та збільшення вартості послуг (адже для забезпечення дотримання вимог та протистояння регуляторному тиску фірмам потрібні додаткові фінансові та людські ресурси).

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *